Хімічна завивка - це перукарська послуга з довготривалого завиття волосся із застосуванням хімічних препаратів. Сучасні технології, постійне вдосконалення рецептів хімічних препаратів перетворили завивку в найпродуктивніший спосіб впливу на об'єм і тип волосся.
Принцип дії та основні стадії процесу завивки залишаються незмінними - хімзавивка впливає на структуру волосся, «перебудовує» його для набуття нової форми.
Хімічний розчин для виконання завивки діє на кератин, послаблює цистинові зв'язки між клітинами, внаслідок чого волосся піддається деформації. Новоутворена форма волосся задається конструкцією коклюшок і закріплюється за допомогою фіксатора, який поновлює цистинові зв'язки.
Майже всі препарати для хімічної завивки створюються на основі біоорганічних сполук. Такі сполуки дають змогу вплинути на структуру волосся.
Важливою характеристикою хімічних препаратів для перукарських робіт є показник концентрації іонів водню рН. Лужний розчин викликає пом'якшення і набухання волосся, кислий - скорочення і затвердіння. Лужні препарати для виконання хімзавивки застосовуються для здорового волосся всіх типів. Вони швидко проникають у волосся, забезпечують стійку завивку.
Кислотно збалансовані препарати, рН яких нижчий від лужних, менш шкідливі для волосся. Дія кислотно збалансованого перманенту значно м'якша. Така суміш потрапляє у волосся повільніше, ніж лужна, процес завивки триває довше. Завиток виходить менш пружний, а сама завивка не така стійка. Кислотно збалансовані препарати застосовують при слабкому, крихкому від природи, фарбованому волоссі.
Незалежно від основи - лужної, кислотно збалансованої або нейтральної, кожна фірма, яка випускає препарати для хімічної завивки, пропонує, як правило, декілька видів препаратів:
- для жорсткого волосся, яке важко піддається хімічній обробці;
- для нормального волосся;
- для пористого волосся, яке підлягало дії окисних засобів;
- для блондованого та меліруваного волосся.
Сьогодні широко рекламується і впроваджується в роботу перукарів біозавивка - нова технологія завивки, заснована на застосуванні інноваційних препаратів, які містять біологічні компоненти (наприклад, білок цистеїн), м'яко діють на волосся та шкіру.
У процесі роботи необхідно точно дотримуватись інструкції з використання обраного препарату. Відмінності у дії можуть бути не тільки у препаратів різних фірм, а й у кожному наступному поколінні препаратів однієї фірми.
Професіонал має знати і розуміти процеси, за виконання яких він бере на себе відповідальність. Обираючи новий препарат, обов'язково звертайте увагу на його склад. Недостовірна інформація або її відсутність можуть завдати шкоди здоров'ю клієнта і вашій репутації.
Фіксатори хімічної завивки зупиняють процес взаємодії з волоссям засобів для хімічної завивки та закріплюють форму завитка.
Готові фіксатори можуть бути концентровані та неконцентровані.
Концентровані фіксатори маркуються на упаковці позначкою 1+1 і в процесі використання розбавляються водою у співвідношенні 1:1. Відсутність подібного напису вказує на те, що розчин неконцентрований та готовий до застосування.
Фіксатор можна приготувати самостійно з перекису водню, води та шампуню. Співвідношення компонентів має забезпечувати наявність у розчині не більше 3% перекису водню. Якщо це не передбачено інструкцією з використання, нічим не розбавляйте препарат для завивки та фіксатор.
Сучасні технології перманентної завивки передбачають використання широкого ряду супутніх препаратів. Із профілактичною метою перед хімічною завивкою для послабленого та довгого волосся рекомендується застосовувати спеціальні засоби, які накопичують вологу у волоссі, полегшують процес накручування, вирівнюють структуру волосся та забезпечують отримання рівномірного завитка.
Після хімзавивки застосовують різноманітні стабілізатори, бальзами для нейтралізації залишків перекису водню, відновлення властивостей волосся, збереження його природної вологості та блиску, пружності завитка.
2. Матеріали та інструменти. Підготовчі роботи
У процесі хімічної завивки волосся використовують такі матеріали, інструменти та приладдя:
1) засіб для виконання завивки;
2) засіб для фіксації;
3) шампунь;
4) бальзам для поновлення структури волосся;
5) коклюшки певного діаметра;
6) гребінець із «хвостиком»;
7) мисочки для препаратів, достатньо стійкі, щоб уникнути випадкового перевертання під час роботи;
8) захисні рукавиці;
9) губки, епонжі для нанесення препаратів;
10) затискачі для волосся;
11) утеплювальний ковпак;
12) рушники.
Підготовчі роботи. До підготовчих робіт перед хімічною завивкою належать:
1) зовнішній огляд шкіри голови та волосся;
2) добір хімічного препарату за типом волосся;
3) перевірка шкіри голови на подразнення препаратом;
4) перевірка стану волосся при змочуванні препаратом;
5) вибір виду завивки волосся;
6) вибір методу нанесення препарату на волосся;
7) вибір методу та розміру коклюшок;
8) миття голови;
9) стрижка волосся.
3. Послідовність виконання хімічної завивки
а) вибір препарату
Зовнішній огляд шкіри голови й волосся необхідний для виявлення різноманітних захворювань шкіри та волосся, при яких хімічну завивку виконувати заборонено. Протипоказанням для виконання хімічної завивки волосся є наявність на шкірі подряпин, порізів, виразок та інших яскраво виражених подразнень.
Важливо оцінити стан волосся, щоб зробити правильний вибір препарату для хімзавивки. Необхідно визначити структуру волосся (тонке, товсте, нормальне), якість (м'яке, середнє, жорстке), вид попередньої обробки (фарбоване, освітлене, із залишками перманенту).
Після вибору суміші слід перевірити реакцію шкіри голови клієнта на дію препарату. Для цього потрібно шматочком вати, змоченим у препараті, нанести суміш на шкіру за вушною раковиною. Через 8-10 хв. буде помітна реакція шкіри на подразнення. За відсутності на шкірі почервоніння вважають, що суміш клієнтові не протипоказана. Якщо буде виявлено подразнення, нанесену суміш потрібно змити водою, а від хімічної завивки цим препаратом відмовитись.
Одночасно з перевіркою реакції шкіри на подразнення необхідно перевірити реакцію волосся на дію на нього препарату для завивки.
При огляді волосся слід звернути увагу на його стан. У разі, коли волосся піддавалось сильному знебарвленню чи фарбуванню хімічними барвниками, потрібно перевірити його на розрив. Якщо волосся в сухому стані легко розривається, завивку виконувати заборонено.
Для проби хімпрепарат наносять на тонке пасмо волосся, через 3-5 хв. випробовують волосся на розрив. Якщо волосся зберігає міцність - препарат підходить для завивки, якщо ж воно легко розривається, необхідно дібрати суміш слабшої концентрації.
б) різновиди завивок
Залежно від об'єму волосся, яке завивається, та кінцевого результату визначають такі види хімзавивки:
- на всю довжину волосся по всій поверхні волосяного покриву;
- прикоренева - застосовується для коренів волосся, відрослого після хімічної завивки, або для створення об'єму біля коренів, тоді як кінці залишаються прямими (рис. 8.1);
- часткова - для надання об'єму на окремих ділянках (частіше на маківці та тім'яній зоні;
- антихімія - для випрямлення волосся, сильно кучерявого від природи, або пом'якшення крутого завитка після хімзавивки. Технологія виконання антихімії відрізняється від традиційної тим, що волосся зволожують розчином для хімзавивки і протягом часу дії препарату постійно розчісують гребінцем.
На вибір виду завивки впливають:
- довжина волосся;
- вікові особливості клієнта:
- бажання клієнта.
в) методи нанесення препарату для завивки
При виборі методу нанесення суміші враховують:
- структуру та стан волосся;
- довжину волосся;
- вид накручування на коклюшки.
Прямий метод - волосся змочують засобом для хімзавивки перед накручуванням на коклюшки. Завершивши накручування, волосся змочують повторно.
Непрямий метод характерний тим, що вологе волосся накручують на коклюшки, а потім змочують сумішшю для завивки.
Змішаний метод застосовується для волосся завдовжки понад 25 см. Перед накручуванням змочують засобом тільки кінці волосся, відступивши на 2/3 від коренів. Інша частина пасма залишається сухою. Коклюшки накручують по всій голові, а потім усе волосся змочують засобом.
4. Техніка виконання хімічної завивки
завивка хімічний препарат розчин
Миття волосся. Перед хімічною завивкою, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту попереднього миття голови, необхідно обов'язково вимити волосся шампунем без кондиціонера. Інакше бруд, жир і препарати, які використовувались при попередньому укладанні, заважатимуть проникненню хімічної суміші у глибинні шари структури волосся.
Стрижка волосся
Рішення про виконання стрижки перед завивкою перукар приймає з урахуванням довжини волосся, його стану та побажань клієнта.
Стрижка виконується, якщо необхідно:
- кардинально змінити форму стрижки;
- вкоротити волосся;
- зрізати ушкоджене волосся;
- ліквідувати сліди попередньої завивки.
Стрижку можна виконати і перед завивкою, і після неї. Стрижка перед завивкою - попередня, намічає форму майбутньої зачіски, полегшує технологічний процес завивки. Стрижку можна рекомендувати і для економії препарату. Кінці волосся, особливо густого, перед завивкою бажано філірувати, тому що волосся однієї довжини важко піддається накручуванню на коклюшки. Якщо волосся коротке (до 6 см), попередня стрижка не виконується. Майстру слід завчасно попередити клієнта, що після завивки волосся завжди виглядає дещо коротшим. Стрижка після завивки (заключна) моделює і формує вибрану лінію зачіски. Якщо ЇЇ не зробити, волосся буде погано розчісуватись і матиме недоглянутий вигляд.
Вибір коклюшок. Вибір діаметра коклюшок залежить від якості волосся та бажаної форми завитка. Тонкі коклюшки створюють дрібні пружні завитки. Чим більший діаметр коклюшок, тим більші виходять хвилі, але пружність їх зменшується.
При виборі коклюшок слід орієнтуватись на те, що в результаті завивки отримується хвиля у половину діаметра коклюшки.
Накручування волосся. За принципом накручування пасом на коклюшку хімічна завивка буває двох типів:
- горизонтальна - найпоширеніша завивка на коклюшки різних розмірів. Коклюшки розміщують горизонтально відносно основи пасма на всіх ділянках голови. Накручування проводиться від кінця пасма до його основи.
Послідовність виконання прямого способу хімічної завивки
Для накручування на коклюшки волосяний покрив голови ділять на тім'яну, потиличну, скроневі зони. Відокремлене тім'яне пасмо закріплюють затискачами, щоб не перешкоджати виконанню подальших операцій.
Потиличну зону ділять на середню, ліву та праву ділянки. Ширина кожної ділянки повинна відповідати довжині коклюшки. Волосся лівої та правої потиличних зон закріплюють затискачами.
Накручування на коклюшки. Враховуючи особливості кровопостачання голови, волосся починають накручувати із середньопотиличної зони. Відразу змочувати розчином усе волосся не рекомендується. Невеликою кількістю розчину змочують тільки частину волосся завширшки 3-4 см приблизно на чверть довжини пасма від кінців (рис. 8.14). Для запобігання шкідливої дії розчину на шкіру голови не слід змочувати волосся біля коренів. Від підготовленого волосся «хвостиком» гребінця відокремлюють пасмо для накручування на коклюшку, ретельно прочісують гребінцем і відтягують під кутом не більше 90° до поверхні голови для запобігання заломів біля коренів волосся. Кінець пасма фіксують на коклюшці великим пальцем правої руки, обома руками закручують пасмо на коклюшку до поверхні голови в потрібному напрямку. Для полегшення накручування та запобігання заломів використовують спеціальні папірці. Накручене на коклюшці пасмо фіксують прогумованою тасьмою. Наступні пасма накручують аналогічно першому, рухаючись до крайової лінії росту волосся на шиї. Потім накручують волосся лівої та правої потиличних зон. Волосся лобно-тім'яної зони бажано накручувати в напрямку від маківки до чола за ростом волосся.
Останнім накручують волосся скроневих зон.
Немає коментарів:
Дописати коментар